Кам’янський заповідник

Мій рідний край – пахуче поле,
Мій рідний край – цвітучий май,
Моя журба, моя неволя,
І рани біль, страшний одчай.
Мої невиспівані звуки,
І листя жовте з квітника,
Благально вгору зняті руки,
Перед нападом хижака.
Мій рідний край – слова дитячі,
Мій рідний край – думки старі,
І промінь ранішній неначе,
І світ вечірньої зорі…
/Микита Шаповал/

Його подарувала світові Донецька земля. Микита Шаповал народився в с. Сріблянка під Бахмутом, там, де тепер точаться кровопролитні бої з рашистськими окупантами. Вороги нещадно обстрілюють село. Вибито вікна в будівлі школи, в якій знаходиться музейна кімната видатного земляка. Постраждав пам’ятник Микиті Шаповалу. А сам він, хоч і знаходиться давно в засвітах, залишається нещадною і влучною зброєю проти ненависних окупантів. І як би не намагалися вони показувати Донеччину, як «ісконно російську землю», а вона народжувала і народжуватиме Великих українців.
Микита Шаповал – громадський і політичний діяч, письменник і видавець. Він був активним учасником Української революції 1917-1921 рр., членом Центральної Ради УНР, а згодом став лідером української еміграції в Чехії. В день народження видатного українця у Кам’янському державному історико-культурному заповіднику відбувся літературно-мистецький захід, в якому взяли участь вихованці дитячої літературної студії «Брость» ім. Данила Кононенка, працівники заповідника та ГО Нове покоління Кам’янщини (кер. Антон Юрченко).

Ведучими були діти й дорослі. Діти (Єлизавета Скрябіна, Поліна Касян, Ілля Зачепа, Аріна Прудка, Аліна Шумакова, Марія Гудименко) відкривали присутнім найяскравіші сторінки дитинства та юності Микити Шаповала, а дорослі – найважливіші моменти дорослого життя. Вихованці літстудії, серед яких немало учнів Кам’янської музичної школи, подарували відвідувачам чудові музичні перлини, які доповнили літературну розповідь емоційними барвами.

Захід, присвячений Микиті Шаповалу, був проведений завдяки ініціативі Angela Savchenko (Київські Фрески) та Яни Синиці (ЦПГА Крила), які запропонували літстудії стати партнерами, прочитати й обговорити книгу спогадів Микити Шаповала – “Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи”.

Уранці йду… не оглядаюсь,
Дивлюся пильно в далечінь,
І непохитно сподіваюсь
Побачить вільною хоч тінь…
У даль життя неполохливо
Я йду і буду вільно йти,
Аж поки мрія незрадлива
Вести захоче до мети
Мене й тебе, о, мій народе,
/Микита Шаповал/
На ясні зорі, тихі води.

Ми вдячні нашим партнерам за довіру, вдячні за можливість познайомитися з надпотужною особистістю, вундеркіндом і патріотом. Літературно-мистецький захід у заповіднику став першою сходинкою на просвітницькому шляху. Сподіваємося, що й надалі зможемо організовувати освітні заходи та знайомити земляків і гостей міста з Микитою Шаповалом, а також іншими забутими іменами. Адже, не знаючи свого минулого, ми не можемо рухатися вперед. А нам сьогодні понад усе потрібна Перемога!
Висловлюємо щиру вдячність українським воїнам за можливість повноцінно жити і працювати! Слава Україні! Героям Слава!

Фото Григорія Юрика