Кам’янський заповідник

Щороку 8 вересня світова спільнота в системі Організації Об’єднаних Націй відзначає Міжнародний день грамотності. Започаткована ця традиція рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася у вересні 1965 року в Тегерані. А оголошений перший Міжнародний день грамотності був 8 вересня 1966 року, на 14-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Відтоді цей день відзначається щорічно.

Мета цього свята – відзначити важливість грамотності кожної людини та суспільства в цілому. Воно підкреслює необхідність хоча б базової освіти, без якої неможливо побудувати інтегроване й мирне суспільство у XXI столітті.

Щороку день грамотності присвячений певній тематиці. Так, наприклад, у 2019 році тема була «Грамотність і розвиток навичок», у 2019 – «Грамотність і багатомовність»; у 2020 – «Освіта і навчання грамотності під час і після COVID-19»; 2021 – «Грамотність для відновлення і скорочення цифрового розриву». Цьогоріч Темою Міжнародного дня грамотності є «Мова і література».
До цього свята Міжнародні організації та уряди держав присвячують інформаційні кампанії з метою поширення грамотності, а також проводять дискусійні форуми для розробки найкращих стратегій боротьби з неписемністю. Також традиційно проходять благодійні акції зі збору коштів, які спрямовуються на відкриття навчальних закладів у бідних країнах.
Міжнародний день грамотності нагадує всім про значення фундаментальних речей в повсякденному житті: як важливо вміти прочитати інструкцію лікарського препарату, меню в ресторані чи інформацію на упаковці будь-якого товару. В цей день суспільство ділиться порадами, як мотивувати себе на ліквідацію неписемності, на що варто звернути увагу під час усного мовлення та якими сервісами користуватись, щоб удосконалити свої навички.

Також у цей день проводяться конференції та форуми вчителів, де відбувається нагородження найвидатніших педагогів, адже це свято відзначається не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

Право кожного на освіту ще на початку свого існування проголосила ООН, сформулювавши Загальну декларацію прав людини. В той час передбачалося, що до 2000 року в світі буде досягнуто 100% грамотності, і для цього приймалося чимало міжнародних документів, наприклад, в 1960 році – Конвенцію боротьби з дискримінацією в області освіти, а в 1964 р. – Декларацію про ліквідацію неписьменності.

Однак грамотність для всіх – дітей, молоді та дорослих – ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним. Існує очевидна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності.

В Україні рівень грамотності високий. За даними ООН він становить 99,8%. Мабуть, тому ми сприймаємо вміння читати й писати як щось звичне і не замислюємося над перевагами, які вони надають. Проте вміння читати – лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе й навколишніх людей та сім’ї – це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна. Згідно з прогнозами, молодим фахівцям, щоб знайти роботу і бути конкурентно спроможними на ринку праці, вкрай необхідні будуть такі навички, як комунікабельність, вміння працювати в команді, здатність творчо та інноваційно підходити до вирішення поставлених завдань, а також критичне мислення.
Тому ми маємо повсякчас підвищувати рівень своєї грамотності, для чого можна скористатися деякими порадами.

1. Більше читати. Завдяки літературі, як художній, так і науково-популярній, можна звикнути до звучання та використання живої мови, далекої від офісних канцеляризмів. Це стосується як вивчення зарубіжної мови, так і вдосконалення рідної. При регулярному читанні мозок запам’ятовує навіть найскладніші слова, вислови та граматичні конструкції. Крім того, можна читати й аналізувати прочитане з погляду правил української мови.

Читання має дивовижну користь для нашого мозку та психічного здоров’я. На відміну від соціальних мереж і телебачення, які стимулюють пасивне споживання інформації, читання – це активний процес. Під час нього залучені одразу кілька частин мозку, що потребує від нас навіть у неврологічному сенсі більшого, ніж примітивне гортання стрічки новин.
2. Користуватися словниками. Сьогодні для цього не обов’язково мати паперовий варіант словників, у цьому дуже допомагають смартфони. Потрібно мати під рукою авторитетні тлумачний та орфографічний словники, а також зазирати на портали, що посилаються на визнані джерела.

3. Вимкнути автозаміну на телефоні. Адже коли телефон виправляє за нас усі помилки, ми втрачаємо мотивацію хоча б мінімально стежити за тим, як пишемо те чи інше слово. Гаджет вирішує за нас. Якщо ми хочемо працювати над своєю орфографією, слід спробувати відключити автозаміну і придивитися до того, як і що ми пишемо..
Якщо ж це занадто складно або довго, можна спробувати звертати увагу на запропоновані пристроєм варіанти та запам’ятовувати їх. В обох випадках обов’язково потрібно активувати виділення неправильно написаних слів (зазвичай це підкреслення червоним кольором).

4. Навчатися. Існує велика кількість інтерактивних сервісів для вивчення іноземних мов. Стосовно української вибір, на жаль, набагато менший, але все ж трапляються цікаві для вивчення ресурси. Один із найкорисніших – тренажер з правопису української мови. Величезна кількість лаконічних і наочних мінілекцій (від фонетики та правопису до загальних норм літературної української) з можливістю відразу пройти тестування і перевірити свої знання.

Ще один онлайн-тренажер створила студія онлайн-освіти Ed-era – «Лайфхаки з української мови», 16 лекцій з інтерактивними конспектами та завданнями на закріплення знань. Також можна переглянути телепрограму UA:Першого «Лайфхак українською» – у плейлисті на Youtube є 29 корисних випусків.

5. Розмовляти, слухати, дивитися. Адже якщо ми будемо тільки копирсатися в граматиці, це не дасть можливість відчути мову. Грамотне мовлення – це звичка. Як відомо, для формування звички потрібно близько 20 днів. Необхідно поставити собі за мету протягом цього часу стежити, як ми пишемо й говоримо, вчитися помічати власні огріхи.
Слухаймо українську музику, але слід пам’ятати, що в деяких піснях також є помилки (їх пошук може стати своєрідною грою). Якщо з якоїсь причини у вашому плейлисті бракує вітчизняних виконавців – «Антологія українського альбому» до ваших послуг.

Не можна забувати і про чудодійні властивості кінематографа. Перегляд українських фільмів (або закордонних, але з українською озвучкою, субтитрами) може зіграти неабияку роль в удосконаленні знань рідної мови.

Підготувала Н. Пугач, старший науковий
співробітник історичного музею
Кам’янського ДІКЗ