Кам’янський заповідник

В часи російської агресії надзвичайно потужну підтримку Україні надала Польща. Ми завжди будемо пам’ятати про це і дякувати нашому сусідові, який у скрутну годину дав прихисток тисячам українців.

Кам’янський край історично тісно пов’язаний з Польщею. У різні періоди минувшини наші землі належали польським власникам, а польські митці збагачували історію рідного краю. Добре відомо, що в Тимошівці народився і творчо зростав видатний польський композитор Кароль Шимановський. Але не лише музичні традиції об’єднують польську та українську культуру, а й літературні.

В с. Ребедайлівка народилася Ельжбета Босняцька (1837–1904) – відома поетеса та драматург ХІХ ст., автор чотирнадцяти історичних драм з польської та європейської історії. Про неї відомо небагато. Її дитячі та юнацькі роки пройшли в Оленівці (нині Фастівського ра-ну, Київської обл.). Виховувалася майбутня письменниця у родовому маєтку батька, маршалка київського дворянства Едмунда Руликовського, під опікою його брата – відомого історика Русі та Правобережної України, етнографа Київщини Едварда Руликовського, який виводив свій рід від стародавнього княжого варязького роду Моерсів – звідси походить псевдонім письменниці, яка стала відомою під ім’ям Юліана Моерс.

Пізніше письменниця переїхала до Італії, де й прожила усе своє життя. Там вона померла і похована.

Еміграція була необхідною через слабке здоров’я Ельжбети. Героїчна жінка довгий час боролася з важкою хворобою та невдалим шлюбом за його визнання недійсним. Отримавши розлучення, вдруге вийшла заміж за лікаря-натураліста Зигмунта Босняцького (палеонтолога), тому й була тісно пов’язана з італійською аристократичною та науковою сферами. Вона також являлась членом-кореспондентом Академії Адама Міцкевича в Болоньї з історії польської та італійської літератури. Наприкінці життя Ельжбета Босняцька отримала спадок від дядька Едварда Руликовського, відомого історика. Свою комфортну віллу Бельведер у Сан-Джуліано письменниця перетворила на осередок культури та науки. Сучасники описували її людиною мудрою, поміркованою в поведінці та поглядах.

Недалеко від Пізи, в Сан-Джуліано, Е.Босняцька написала більшість своїх драматургічних творів. Її п’єси були високо оцінені сучасниками й отримували премії на театральних конкурсах. Северин Гощинський писав про письменницю, як про найталановитішого драматурга сучасності. А про місце її поховання біля Пізи, польський вчений написав, що вдалося віднайти монументальну гробницю-каплицю, прикрашену фресками Богоматері Ченстоховської та гербами Польщі і Литви, а також бюст Ельжбети Босняцької роботи Т. Ленартовича.

Драматичні твори письменниці склали 7 томів 8-томного видання творів – «Pisma», – що з’явилося у Львові 1904-ого року та у Варшаві –1937-го. Для її творчості характерні українські теми й образи. Зокрема, Е.Босняцька – автор поеми «Запорожець» (1862), в якій вона зобразила гайдамацького ватажка, як узагальнений образ України. Неупередженим спогадом про Україну пройнята одна з її поем пізнього періоду творчості – «До русинів від автора «Рогнеди».

Нещодавно фонди Кам’янського державного історико-культурного заповідника поповнила книга Ельжбети Босняцької (V-ий том драматичних творів, виданий у Варшаві, в 1937 р.), передана з Польщі волонтерами-українцями. Щиро дякуємо за подарунок Людмилі Свистун. Сподіваємось, що після перемоги книга прикрасить оновлену музейну експозицію.

Таміла Чупак – заступник директора КДІКЗ з наукової роботи