Кам’янський заповідник

Реалізація економічних реформ в Україні до початку російсько-української війни ставила нові завдання у практиці і стратегії їх здійснення. Одним із головних напрямків трансформації економіки було ефективне використання соціально-економічного потенціалу регіонів. У цьому контексті надзвичайно актуально поставала роль туристичного ресурсу для розвитку малих історичних міст. Саме тому природні ресурси –унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі, заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості і є тим «золотим» фондом соціально-економічного розвитку регіонів України.

Природним ресурсом м. Кам’янка Черкаської обл. є Тясминський каньйон, який розташований в середній течії річки Тясмин, що протікає по Придніпровській височині. Підвищена хвиляста поверхня височини зумовила те, що долина Тясмину в районі міста має вигляд каньйону. У 70-90 рр. минулого століття систематичних екскурсій по Тясминському каньйону майже не проводилося. Однак місцеву пам`ятку не оминали увагою під час відвідин нашого міста письменники, художники, композитори, журналісти, дипломати та вчені. Екскурсії для гостей проводилися пішохідні, хоч інколи відвідувачі самостійно любувалися скелями каньйону з річки, отримавши дозвіл на використання човнів від місцевих мешканців.

У 90-х роках відділ охорони пам`яток історії і культури КДІКЗ почав активно цікавитися рослинним світом Тясминського каньйону. Працівники відділу відвідали Інститут ботаніки НАНУ, познайомилися з кандидатом біологічних наук В.М. Вірченко, побували в Гербарії, де до цих пір зберігаються мохи, які датуються 1926р. В.М. Вірченко познайомив співробітників заповідника з історією дослідження рослинного світу каньйону, з першовідкривачем реліктового комплексу мохів льодовикового періоду, надав багато документального матеріалу. Відділ охорон пам`яток історії і культури після відвідин Інституту ботаніки НАНУ пропагує місцеву пам`ятку природи Тясминський каньйон в ЗМІ, наукових конференціях, виставках і презентаціях.

Маючи такий грунтовний науково-дослідницький матеріал,департамент регіонального розвитку Черкаської ОДА, Черкаська агенція регіонального розвитку, Черкаський підрозділ Установи «Центр розвитку місцевого самоврядування», Кам’янська міська радау 2017р. розробили проєкт «Розбудова та облаштування туристичного об’єкту «Тясминський каньйон» в м. Кам’янка, Черкаської області». Вартість проєкту –7,3 млн. грн. Ціль проєкту – модернізація Кам’янського державного історико-культурного заповідника та його структурного підрозділу – меморіального музею «Зелений будиночок»і створення на цій базі нових туристичних маршрутів Тясминським каньйоном. Екологічна сталість проєкту полягала в упорядкуванні Тясминського каньйону, створенні необхідних умов для безпечного та не шкідливого для місцевої флори відвідування його туристами.

Активне освоєння коштів ЄС припало на кінець 2018 та на 2019 роки. Міська рада побудувала ангар для плавзасобів (100 кв. м), спорудиластели та інформаційні щити про каньйон, зробила капітальний ремонт пішохідної доріжки вздовж річки Тясмин та під’їзду доприродної пам’ятки автотранспортом. Заповідник виготовив і встановив на Тясминському каньйоні два оглядових майданчики, посадкові причали, лавки для відпочинку туристів, сміттєві баки, придбав човни та катамарани. В рамках проєкту КДІКЗ замовив Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАНУ проведення науково-дослідної роботи «Оцінка біотичної різноманітності Тясминського каньйону (флора, рослинність та біотопи)» (керівник – д.б.н., академік Дідух Я.П.).

Згідно висновків вчених, Тясминський каньйон унікальний наявністю в породах гранітоідного типу метасоматитів лужних порід (карбонатів), що зумовили присутність кальцефільних видів бріо- та ліхенобіоти. Д.б.н. О.Є.Ходосовцевим виявлено 48 видів лишайників та 10 видів ліхенофільних грибів, 27 видів з яких вперше наводиться для Черкаської обл. ЛишайникVerrucariarufofuscella для України вчені навели вперше, а V. fusconigrescens – вперше для рівнинної частини України. На гранітах утворюються угруповання, що представлені одним класомRhizocarpeteageographiciWirth2015, союзом РhysciondimidiataeWirth 1972, двома асоціаціями CaloplacetumdemissaeWirth1972 та Aspicilioviridescenti- Verrucarietumrufofusceiiaeass. nov. prov.та чотирма безранговими угрупуваннями, які потребують подальшого дослідження.

За даними к.б.н. Вірченка В.М. бріофлора каньйону становить 70 видів, з яких 10 видів печіночників і 60 – мохів. Вона має виразно аридні риси і пов’язана переважно з відслоненнями гранітів. Серед печіночників тут переважають таломні форми, а серед мохів – верхоплідні, особливо з родини Рottіасеае. що властиво для степової зони. Особливу наукову цінність має флора мохів гранітних скель. До наших днів на території Тясминського каньйону збереглися виявлені А.С. Лазаренком Соnardiaсоmрасtа, Тоrtula сеrnuа, Т. исrаіnіса, Т. rаndіі. Додатково тут знайдені такі види, як Маrсhаntіароlуmоrрhа, Вгуиmmогavісиm, Sуntrіchіаvirescens, Leptodictyumriparium. Повторно не знайдена тільки Неппеdiellahеіmіі (Desmatodonhеіmіі).Крім того, вченими виявлено вісім видів судинних рослин, які занесені до Червоної книги України (2009) та кілька регіонально рідкісних видів.

Відповідно до розробленої класифікації біотопів лісової та лісостепової зон України на території Тясминського каньйону науковці виділили 17 біотопів та описали відповідні рослинні угруповання. Найбільшу цінність мають степові (Е2) та скельні (НІ). Серед біотопів 7 типів занесені до Резолюції № 4 Бернської конвенції. Топологічна структура біотопів представлена трьома мезокомбінаціями: Листяні ліси –петрофітні відслонення –водні, Степові – лучні –болотні –прибережно-водні та водні угруповання і Степові угруповання – кам’янисті плити та осипища –відслонення – водні біотопи. Вчені виділили їх діагностичні біотопи.

За результатами науково-дослідної роботи у КДІКЗ вперше в Україні відбулася науково-практична конференція присвячена каньйонам: «Історичні, правові та природоохоронні аспекти збереження каньйонів України». Коштом грантового проекту науковими співробітниками КДІКЗ спільно з вченими Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ в історичному музеї створюється експозиційний зал присвячений флорі, рослинності та біотопам Тясминського каньйону. За п`ять років КДІКЗ видав декілька книг, присвячених каньйону: науково-популярна збірка «Тясминський каньйон унікальна пам`ятка природи України», збірник матеріалів першої Всеукраїнської науково-практичної конференції, фотоальбом рослинного світу Тясминського каньйону, розмальовка для дітей «Тясминський каньйон в малюнках». Постійними відвідувачами природної пам`ятки стали представники ЗМІ, іноземні гості,туристичні агенції, групи та окремі відвідувачі. Літній сезон 2018р. розпочався екскурсійним «тясминським бумом» і приніс додатково 12.3 тис. грн. в бюджет заповідника. Приблизно такі ж результати по доходах показав і 2019 рік, але тут потрібно зважити на початок пандемії COVID19. А ось рік 2020 побив усі рекорди: майже тисяча чоловік відвідувачів і 46.7 тис. грн. в бюджет закладу. Бажаючих прогулятися човнами серед скель Тясмину після «пандемійної самоізоляції»було вдосталь. Маршрут приваблював туристів нестандартністю, емоційністю, цікавою інформацією та можливістю спілкування на свіжому повітрі. Велика роль в реалізації екскурсійної складової проєкту ЕС належить завідувачу меморіальним музеєм «Зелений будиночок» О. Мушті. Його активна позиція в пропаганді місцевої пам`ятки природи збільшила кількість відвідувачів заповідника.

Тож, реалізація грантового проєкту «Розбудова та облаштування туристичного об’єкту «Тясминський каньйон» в м. Кам’янка Черкаські області» не тільки сприяла реконструкції, облаштуванню та науково-дослідній роботі по вивченню природної пам’ятки Тясминський каньйон, а й внесла значний вклад в розвиток туристичної галузі нашого міста. Загалом за п`ять років дії туристичного маршруту « Тясминський каньйон» наш край відвідало 1,8 тис. чол., що принесло в бюджет заповідника 93.0 тис. грн. Зрозуміло, що це далеко не ті кошти і кількість відвідувачів, які були заплановані в проєкті, алеCOVID19, самоізоляція, значні втрати в кожній родині на лікування, втрата у багатьох людей роботи і стали тим каменем спотикання на шляху реалізації грантового проєкту. Очевидно, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну, гуманітарна катастрофа, триліони економічних збитки не залишають нам надії, що в найближчі роки кількість туристичних груп суттєво збільшиться. Цілком ймовірно, що і іноземні інвестиції «попрямують» саме в найбільш постраждалі регіони України. Але реалізація грантового проєкту «Тясминський каньйон» дала заповіднику певний досвід для подальшого масштабування інших захоплюючих туристичних маршрутів, пов`язаних з унікальними природними явищами та історичним подіями нашого краю.

Алла ЄФРЕМЦЕВА, науковий співробітник відділу охорони
пам`яток історії і культури КДІКЗ