17 червня 2025 року троє українських захисників посмертно отримали почесні відзнаки «Захисник України – Герой Черкас». Вручаючи нагороди рідним полеглих воїнів, міський голова зазначив: «Ці імена навіки вписані в історію Черкас. Вони віддали найдорожче за наше право жити, за незалежність і свободу України. Ми схиляємо голови перед їхнім подвигом. І низько вклоняємося родинам – за виховання таких сильних і гідних синів. Ми завжди пам’ятатимемо».
Серед тих, хто приймав почесні нагороди, була 11-річна Настуся, донька одного з полеглих оборонців України – Андрія Івановича Перевала, який загинув на Донеччині в липні 2024 року.
Андрій Перевало народився 4 листопада 1983 року в Черкасах. Навчався в міській середній школі № 21, яка сьогодні носить ім’я відомого українського режисера, кінооператора та сценариста, народного артиста України Юрія Іллєнка. Після закінчення школи юнак вступив до Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу. Навчання закінчив з відзнакою і автоматично був зарахований на 2 курс Черкаського факультету Національного університету «Одеська юридична академія». Здобув вищу освіту за спеціальністю юрист.
З 2003 року Андрій проходив строкову військову службу. Після демобілізації працював у Черкаському слідчому ізоляторі. Згодом обставини склалися так, що чоловікові довелося виїхати за кордон. Трудився у Польщі та Німеччині. Через деякий час повернувся до України, проживав у Києві, працював майстром виготовлення виробів із каменю. Останнім часом був водієм у відомій українській фармацевтичній компанії «Юрія-Фарм».
Мав сім’ю, але подружнє життя не склалося. Незважаючи на розлучення з дружиною, Андрій постійно підтримував зв’язок із донькою Настусею. Завжди був турботливим батьком, дуже любив свою донечку-красуню й пишався нею.
10 квітня 2024 року Андрій Перевало був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 118-ї окремої бригади територіальної оборони (118 ОБрТрО). Цей підрозділ, що дислокується у Черкаській області, був створений в листопаді 2018 року і носить ім’я славнозвісного повстанського отамана Холодного Яру Івана Лютого-Лютенка. З початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році 118 ОБрТрО брала участь у багатьох боях, зокрема в битві за місто Попасна, де сили бригади тримали оборону упродовж 14 днів.
20 липня 2024 року під час одного з вогневих зіткнень в районі населеного пункту Красногорівка Покровського району на Донеччині, Андрій отримав смертельні поранення, несумісні з життям. До останнього подиху воїн був відданий українському народові, виявивши стійкість і мужність у боротьбі за незалежність Батьківщини. Його подвиг залишиться в пам’яті тих, хто стояв поруч, і всіх, кому він став прикладом справжнього українського воїна. Андрієві Перевалу було 40 років…
Поховали загиблого захисника 25 липня в селі Райгороді Михайлівської територіальної громади, на малій батьківщині його батька Івана Васильовича. Рідні з трепетом бережуть пам’ять про свого рідного Героя: світлі спомини про нього, його світлини, особисті речі, нагороди, серед яких подяка від 159 батальйону 118 окремої бригади ТРО з проникливими словами: «Шановна родино героя! Прийміть щиру і глибоку подяку за вашого сина ПЕРЕВАЛО АНДРІЯ ІВАНОВИЧА, який віддав своє життя за Україну. Його жертовність і вірність присязі стали прикладом справжнього патріотизму та любові до Батьківщини. Ми ніколи не забудемо його подвиг, завдяки таким, як він, Україна стоїть і бореться за свою свободу. Ваш біль – це біль усього народу. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого захисника».
Наталія Пугач, старший
науковий співробітник
історичного музею Кам’янського ДІКЗ
