ІСТОРІЯ ОДНОГО ЕКСПОНАТА ЩИТ – ЯК СИМВОЛ БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ
У фондах Кам’янського державного історико-культурного заповідника зберігається досить багато різних, цікавих експонатів. Серед яких щит бійця спецпідрозділу “ Беркут ”, як символ боротьби за незалежність України.
Щит – заслона для захисту воїна від удару холодною зброєю, один з найстарших видів озброєння. Щит – це перше власне бойове спорядження людства. Розміри, форма і матеріал щита змінювалися в залежності від країни та епохи. Звичайно щити робили з дерева, плетеного пруття, покривали шкірою, оковували або робили з металу. Їх носили на руці за допомогою ременів, або скоби чи руків’я. Щити виробляли спеціальні ремісники – щитники. Щит був символом військової честі й перемоги, вираз: “ повертатися з щитом ” означає бути переможцем. Існує дуже багато видів щитів ( понад 18 ) але виділяють три: легкі, важкі та круглі.
Легкі – у першу чергу використовували для захисту від стріл та інших метальних снарядів. Цей тип щитів виник раніше інших, перші щити такого типу виготовляли з переплетеного пруття, яке обтягували шкірою тварин. Такі щити не були дуже міцними, їх можна було знищити будь-яким типом холодної зброї, але стріли і дротики витримували дуже добре. Ці щити могли бути різних розмірів, іноді вони закривали воїну весь тулуб, іноді від плеча до коліна, але висота такого щита майже ніколи не перевищувала 70 сантиметрів, а маса була до 500 г., що робило його неймовірно мобільним та швидким.
Важкі щити. Павеза – різновид важкого щита, у формі близькій до чотирикутника, висота якого могла сягати плечей воїна. Відмінністю щита була вертикальна опуклість по його середині. Використовувалися у XIII-XVI ст. арбалетниками.
Круглі – щити такого типу були трохи більшого розміру, ніж легкі ( у діаметрі до 90 см.) і мали відносно легку масу, та вже були призначені не лише для захисту від дальньої зброї ( луків, арбалетів ), а й від деяких ударів зброєю для ближнього бою.
У наш час щити використовуються поліцією різних країн світу під час придушення вуличних заворушень. Такі щити роблять з пластику або алюмінію вони мають розміри на зріст людини. Під час проведення спецоперацій застосовують важкі штурмові щити, які здатні витримати влучення куль.
Історія нашого експоната пов’язана з трагічними подіями на Майдані Незалежності 2014 року. Після жорсткого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини. В ході цих подій народилася нова українська нація, високоідейна, готова стояти до кінця, і навіть віддати життя у святій боротьбі за достойне майбутнє рідної землі.
Ці події спровокували обурених людей до облаштування на дорогах, які вели до Києва, блок постів з метою не допускання автобусів з силовиками на майдан. Один з таких блок постів був біля села Ребедайлівка, саме тут, зупинили автобус який мав везти силовиків, але як виявилося транспорт вже був порожній, а про перебування в ньому спецпризначенців яскраво свідчили залишені ними щити. Водій без особливих пояснень, з огляду на події віддав щити які знаходились у автобусі. Деякий час вони зберігалися на даному блок посту. Людей, які чергували на дорозі підтримував місцевий підприємець Геннадій Куліковський – підвозив гарячий чай, каву та бутерброди. Під час одного такого приїзду Геннадію запропонували взяти щит який він пізніше віддав завідуючому музеєм О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського – Олександру Мушті, а той в свою чергу передав щит до фондів заповідника. Експонат занесено до “ Книги надходжень ” під № 7881 к/н. ( Акт № 10 від 10.04 2017 року). Щит – прямокутної форми, протиударний, забезпечує захист від холодної зброї, ударів каміння і палицями. Виготовлений з алюмінієвого сплаву та має рукоятку для руки. По верхньому краю розташовані оглядові отвори, вздовж сторін – ребра жорсткості. З внутрішньої сторони біля рукоятки знаходиться ремінь для кріплення щита в області ліктьового суглоба.
Щит належним чином зберігається у фондах Кам’янського державного історико-культурного заповідника та експонується на виставках, які проводяться в музеях заповідника.
Матеріал підготувала Світлана Кисленко,
Завідувач відділу фондів Кам’янського заповідника