МАКОВІЯ
Одним із найпоетичніших свят українського народного календаря є свято Маковія, що відзначається 14 серпня. В церковній традиції цього дня вшановується пам’ять про візантійську святиню – частини Животворчого Хреста Господнього, на якому був розіп’ятий Ісус, а також пам’ять семи Макавейських мучеників, які не зрадили юдейську віру на користь язичництва, нав’язаного еллінськими колонізаторами.
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього має візантійське походження. Спершу воно полягало в перенесенні вцілілої частини хреста Господнього з імператорської скарбниці до храму Софії. Вірили, що цей обряд допомагає відвернути хвороби, багато яких бушувало саме в серпні.
У Київській Русі святкування Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього відоме з 988 року від Різдва Христового. Збереглися літописні свідчення про те, що Володимир Великий охрестив киян саме 1 серпня 988 року (14 за новим стилем).
Вшанування святих мучеників-Макавеїв має старозавітне походження. В оповіді, викладеній у Макавейських книгах, йдеться про те, як 166 року до різдва Христового сирійський цар Антіох Епіфан намагався примусити юдеїв перейти на грецьке язичництво. Антіох послав до Єрусалима генерала Аполонія і двадцять дві тисячі вояків, які мали знищити всіх євреїв, а на їхнє місце поселити чужинців.
У час цього переслідування юдеїв мученицькою смертю загинули праведний Елеазар, Соломонія та її семеро синів. Елеазар, 90-літній старець, старозавітний священик, не піддався ні на підкупи і вмовляння, ні на погрози й насильство та не відрікся від юдейської віри, за що був замучений до смерті. Після Елеазара страдницькою смертю загинули семеро його синів і дружина Соломонія, залишивши народові приклад мужності, чесноти й вірності Господові. Подвиг святих семи братів Макавеїв надихнув Іуду Маккавея, і він підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і, здобувши перемогу, очистив Єрусалимський храм від ідолів. Сьогодні мощі семи святих мучеників Макавеїв зберігаються в Німеччині, в базиліці святого апостола Андрія у Кельні. Мощі Соломонії – в стамбульському Соборі Святого Георгія.
Українцям ця історія духовно близька, тому що наші сини так само гинули й, на жаль, продовжують гинути за волю і свої переконання. Мабуть, звідси й особлива пошана до цього свята. Ім’я Макавеїв адаптоване в українців як Маковій.
У наших предків свято Маковія приурочувалося освяченню квітів, городини та криниць. А сьогодні це свято поєднує в собі і християнські, і давні традиції. У церквах у цей день святять квіти, мак і воду. Усі люди несуть до церкви прегарні букети (зільники, пучки), серед яких обов’язково мають бути достиглі голівки маку. Після посвяти зілля зберігають за образами аж до весни. З квітів при потребі готували купелі, дівчата вплітали їх у коси – «щоб не випадало волосся». З маківок робили відвар від безсоння, зерном начиняли «кукли» (соски-смоктунці) і обсипали обійстя («щоб відьми не доїли корів та не робили нічого злого»). Навесні мак розсівали по городу. Коли хворіла якась свійська тварина, її годували засушеними квітами із зільника, обкурювали, поїли відварами цих трав. Посвяченими пучками також прикрашали хрест на Водохреща, а маківки використовували для приготування куті на Різдво.
У деяких селах Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашені квітами і голівками маку, зверху прикріплювали гарбузову маску із запаленою свічкою всередині, що нагадувало людський череп. Протягом усієї ночі хлопці та дівчата співали й танцювали, оберігаючи свій маковіївський хрест від сусідів-однолітків з інших вулиць чи кутків, які намагалися його викрасти чи зламати.
Обрядова їжа на Маковія – шулики, коржики та пиріжки з маком і медом. Звідси ще одна назва свята – медовий спас. Крім посвяти квітів, з Маковієм пов’язаний іще один цікавий обряд – освячення води. У давнину він був досить урочистим і проводився в кожному селі. Особливу шану віддавали природним джерелам та рукотворним криницям. Мабуть, від цих обрядів походить ще одна назва свята – «Спаса на воді». Вода цього дня вважається цілющою, тому хворі люди купалися у річці, щоб вона забрала всі недуги.
Маковія – ще й давнє козацьке свято. У Києві колись цього дня чоловіки, які приходили святити воду, були обов’язково в козацькому вбранні.
З цього дня вже починають відлітати у вирій ранні птахи. І хоч погода буває ще по-літньому спекотна, у природі помітні перші ознаки осені.
Наталія Пугач, старший науковий співробітник
історичного музею Кам’янського ДІКЗ
