Кам’янський заповідник

В картинній галереї Кам’янського ДІКЗ відбулася презентація першого онлайн музею UA.Heritage «ДНК української вишивки авангарду», разом з унікальною виставкою автентичних ескізів народних майстрів та відтворених вишиваних шедеврів. Проєкт представили Світлана Махонько (журналістка, модераторка, співавторка задуму), Ірина Петренко (очільниця проєкту) та Людмила Строкова (директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва – стратегічний партнер проєкту). Кам’янський заповідник виступив інформаційним партнером онлайн музею.

В неймовірно дружній і теплій атмосфері відбулося знайомство з унікальним проєктом, метою якого є популяризація маловідомої сторінки національної історії та доведення факту, що наш культурний спадок до кінця не пізнаний і гідний прискіпливої уваги мистецької світової спільноти. Він багатогранний і більш креативний, ніж ми звикли його сприймати.

За словами організаторів, презентація першого онлайн музею не випадково відбулася в нашому місті. Адже зовсім поруч знаходиться село Вербівка, де на початку ХХ століття була створена артіль вишивальниць під керівництвом Наталії Михайлівни Давидової (уродженої Гудим-Левкович), дружини Дмитра Давидова, племінника П. І. Чайковського. Митець широкого діапазону, Наталія Давидова створила у Вербівській артілі цікаву творчу атмосферу експериментальних пошуків, де за ескізами професійних художників (Олександри Екстер, Казимира Малевича, Ніни Ґенке-Меллер та ін.) створювалися композиції, в яких втілювалися пошуки сучасних передових впливів того часу – у стилях модерн та авангард. Художники втілювали свої ескізи у вишивці, де взаємодіяли фактура тканини, блиск шовкових ниток, різні напрями покладених стібків гладі. З допомогою шитва митці представляли в абстрактних формах колір, об’єм, лінію. Роботи свідчили про народження нового напряму у мистецтві, і зокрема у вишивці, напряму, який категорично поривав із традиціями та усталеними принципами цього виду мистецтва. Митці формували композиції з геометричних фігур, побудованих на поєднанні контрастних кольорів. Роботи художників, які об’єдналися навколо Н. Давидової та О. Екстер, змусили творчий світ звернути увагу на виникнення нового напрямку в мистецтві – українського модерну і авангарду, завдяки яким у творчості відкривалися нові обрії.

Крім того, до творчої роботи зі створення самостійних оригінальних малюнків залучались і народні майстри (Євмен Пшеченко, Василь Довгошия). Здійснювався складний та надзвичайно цікавий творчий процес, у якому відбувався взаємовплив народного та професійного мистецтв. Після більшовицького перевороту 1917 р. згадки про цей експеримент збереглися лише у спогадах сучасників та архівних статтях. Були знищені майстри, вишиті роботи, а сам експеримент лишився втраченою парадигмою ХХ ст.
І тільки завдяки кропіткій і наполегливій праці цілої плеяди науковців, дослідників, музейників, журналістів (М. Біляшівський, В. Щербаківський, Є.Прибильська, Г.Коваленко, Д.Горбачов, Т. Кара-Васильєва, Є. Шудря, О.Теліженко, О.Нога, С. Папета, Г. Мєстєчкін та ін. ), які протягом багатьох років працювали над віднайденням інформації та знайомили науковий світ з унікальним мистецьким експериментом художників-авангардистів і народних митців.

Ідея відтворення втрачених вишивок за автентичними ескізами народних майстрів та художників авангарду здійснювалось у 2000-х роках, коли в Україні стартував широкомасштабний науковий проєкт «Відроджені шедеври». Авторами задуму стали науковці світового рівня – Тетяна Кара-Васильєва (відома дослідниця історії вишивки, доктор мистецтвознавства, академік НАМ України) та Георгій Коваленко (визначний дослідник мистецтва авангарду, академік РАХ, почесний доктор Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України). Відтворені вишивки дали змогу інакше поглянути на український культурний спадок. Деякі з них були відтворені раритетними нитками або на полотні минулого століття. Навіть сучасна техніка не здатна передати буяння кольору, фактур і вишуканого лоску стібків. Більшість робіт вишила Валентина Костюкова – доцент Київської академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. Михайла Бойчука. У 2012 р. виставка «Відроджені шедеври» експонувалася в картинній галереї КДІКЗ. Глядачі на власні очі змогли побачити результат унікального експерименту співпраці професійних художників та народних майстрів новаторів, що відкрив маловідому сторінку історії авангарду.

На сьогодні, завдяки новому формату, а саме онлайн музею UA. HERITAGE «ДНК української вишивки авангарду», Україна матиме змогу розповісти про народжене на її теренах мистецьке явище у вітчизняний та світовий культурний простір, розширивши межі традиційного сприйняття української народної вишивки. Вперше на одному ресурсі зібрані відроджені шедеври, зразки оригінальних ескізів та науково обґрунтована інформація, що актуалізує приналежність явища вишивки авангарду до українських теренів. Організатори прагнуть, щоб про вишивані роботи народних геніїв та усіх, хто втілював цей феномен, дізналось якомога більше людей. А сама вишивка авангарду посіла гідне місце серед зразків європейської культури.

Експонати виставки «ДНК української вишивки авангарду» вражають і захоплюють з першого погляду. Це прагнення переосмислювати та інтегрувати старовинні техніки вишивки у сучасні речі, одяг та аксесуари. Неймовірні почуття викликає вишитий портрет Наталії Давидової. Цей крихітний шедевр (9 х 11,5 см), вишитий раритетними нитками технікою художньої гладі, створила Тетяна Іванова, талановита українська майстриня традиційного гаптування та вишивки сухозлотом. Портрет виконаний з єдиної атрибутованої світлини очільниці Вербівської артілі з фондів Кам’янського ДІКЗ. Безмежне захоплення викликають відтворені шедеври Школи кравецької майстерності та дизайну Tailors School (керівник Ірина Петренко). Майстрині цієї школи, обравши сучасні техніки та матеріали, створили панно та аксесуари за мотивами вишивок авангарду. Художниця Олена Давиденко (Arts Elena Divid Arts Graphic Elena DIVID), надихнувшись мотивами вишивок авангарду й мальованим доробком українських геніїв Ганни Собачко-Шостак та Параски Власенко, створила аксесуари – хустини у техніці «батик» (розпис по шовку).

А ще неймовірно інтелеґентні сумки (замшева тканина, паєтки, вишивка люневільським гачком, бісер, віскозні та раритетні нитки) за ескізами видатних авангардистів у виконанні Олександри Тараненко (Александра Тараненко), ґердани з бісеру (вихованців Київського палацу дітей та юнацтва ). І це ще не все.

У вишивках авангарду переплелось сучасне і давнє, модерне та архаїчне. І це робить їх ультрамодними та стильними для нашого часу. Як і 100 років тому, спектр застосування цих образів та композицій в інтер’єрі, одязі, прикрасах чи аксесуарах безмежний, а освітня складова потужна і перспективна.

Щиро вдячні команді проекту UA. HERITAGE «ДНК української вишивки авангарду» за можливість долучитися до унікального проєкту. Зі свого боку пам’ятаємо про домовленості та будемо активно сприяти його популяризації. Дякуємо за неймовірну енергетику організаторам проєкту Ірині Петренко та Світлані Махонько, а також колегам, друзям і однодумцям з Національного музею українського декоративного мистецтва та особисто директору Людмилі Строковій. Висловлюємо щиру вдячність фотографу Олександру Махонько (Александр Махонько), а також Наталії Ромі (Natalia Roma) – майстрині вишивки в техніці «білим по білому» с. Решетилівки Полтавської області, яка взялася за відтворення скатертин із Вербівської артілі.
Шановні кам’янчани та гості міста, поспішайте відвідати картинну галерею Кам’янського ДІКЗ, виставка діятиме до 10 листопада.
Лариса Висоцька, старший науковий співробітник картинної галереї КДІКЗ.