Кам’янський заповідник

За православним календарем у грудні місяці відзначається день святої Катерини.

Великомучениця Катерина Олександрійська за православною традицією вважається покровителькою любові та шлюбу. Її ім`я має грецьке походження і означає «чиста, непорочна, бездоганна». До лику святих її було віднесено за вірність вірі Христовій та великі страждання, які їй довелося перенести.

Донька правителя Олександрії Єгипетської Костянтина (Ксантоса) народилася в кінці ІІІ ст. Отримала гарну освіту, була мудрою і розсудливою, прагнула пошуків істини буття світу. Її мати була таємною християнкою, завдяки їй Катерина стала палкою віруючою та заступницею християн. За свої переконання Катерина була ув’язнена, а перебуваючи у в’язниці терпимістю і добротою навернула до християнства імператрицю Августу та воїнів, котрі її охороняли. Всі вони пізніше були страчені. Перетерпівши численні муки, Катерина загинула під мечем.

Поширення шанування святої Катерини і, відповідно, її ікон в Україні починається не раніше поч. XVIII ст. і пов`язане з впливом західноєвропейської іконографії. З середини XVIII ст. в Україні поширюються гравюри, естампи з її зображенням. Часто ікони знаходилися у храмах, але були й так звані домашні ікони.

Подібним зразком є невелика ікона /17х12,5 см/, що зберігається у фондах Кам`янського державного історико-культурного заповідника під інвентарним номером № 8534.

Ікона дійшла до нас у пошкодженому вигляді: дошка зі слідами шашелю, частково знятий шар фарби. Однак зображення достатньо візуалізується: бачимо темноволосу молоду жінку в темно-жовтій туніці та червоному мафорії. Права рука зігнута у лікті, в ній свята тримає хрест – символ мученичества. Погляд відведений вліво, вираз обличчя стриманий, дещо задумливий. Формат ікони, спрощений малюнок, стримана колірна гама свідчать про те, що автор ікони був типовим представником народної течії сакрального мистецтва.