Відбулася ХХІ науково-практична краєзнавча конференція

thumbnail

Напередодні найвеличнішого свята людства – Великодня, в Міжнародний день пам’яток та визначних місць, у рік 100-річчя заснування Національної спілки краєзнавців України, відбулася ХХІ науково-практична краєзнавча конференція “Історія рідного краю в контексті історії України”.
Вітання учасникам конференції надійшли від Олександра ШАМРАЯ, заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації, голови Кам`янської районної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та права Черкаського державного технологічного університету, Валентина ЛАЗУРЕНКА, голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, проректора з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, Анатолія МОГИЛКИ, начальника відділу освіти, культури, молоді і спорту Кам’янської міської ради, вчителя історії, вчителя вищої категорії, вчителя-методиста, який також передав найкращі побажання дослідникам історії рідного краю від міського голови Володимира ТІРОНА.
У конференції взяли участь 25 краєзнавців. Теми наукових досліджень були найрізноманітнішими. Найбільше наукових доповідей і повідомлень, дослідники присвятили ролі рідного краю та особистостей у повномасштабній російсько-українській війні 2022–2025 років, полеглим захисникам, тим, хто і зараз захищає країну від рашистів, волонтерам і мирним людям, які допомагають військовим боронити Україну.
До болю пекучою стала доповідь “Воїни світла, бійці легендарної 110 ОМБр ім. генерала-хорунжого Марка Безручка, захисники Авдіївки, уродженці Кам’янщини. Світлій пам’яті Максима Бульби, Ігоря Гордієнка, Василя Мізерного, Віктора Темненка, Юрія Іванова, Руслана Тутаєва, Василя Будяка, Михайла Корнюка” Тамари ГОРДІЄНКО, наукового співробітника історичного музею Кам’янського державного історико-культурного заповідника. Зворушливо і щемко, на підставі офіційних документів і спогадів, розкрила тему “Українські добровольці на захисті держави: військовий шлях молодшого сержанта Сергія Кота” Наталія ПУГАЧ, старший науковий співробітник історичного музею заповідника, член Національної спілки краєзнавців України. Для Лілії ШРАМКО, вчителя історії, вчителя вищої категорії, вчителя-методиста КЗ “Кам’янський ліцей №1 Кам’янської міської ради Черкаської області” було не простою оприлюднити тему “Життя прожите недарма. Світлій пам’яті Рудешка Юрія Івановича” та обійтися без сліз і відчуття гіркої втрати, адже Юрій двоюрідний брат Лілії, з яким пройшли дитинство і юність, найщасливіші довоєнні роки. Леся БАНДУРА, вчитель історії та права вищої категорії, старший вчитель, заступник директора з виховної роботи Кам’янського закладу загальної середньої освіти №2 з поглибленим вивченням окремих предметів Кам’янської міської ради, хвилюючись, подала тему “Серце, віддане Україні: історія життя Черевка Дмитрія Васильовича”, адже слухачами її виступу, серед інших, були дружина загиблого Героя Тетяна Олегівна зі своєю матір’ю.
Тему “Мій край обпалений війною. Михайлівська територіальна громада у період повномасштабної російсько-української війни” ґрунтовно розкрила Вікторія ДОЛИНКА, учениця 10 класу КЗ «Михайлівський ліцей Михайлівської сільської ради Черкаської області», науковий керівник Олексій ШЕВЧЕНКО, вчитель історії цього ліцею.
Свої повідомлення “Герой у моєму житті: мій батько – захисник України Сергій Васильович Бражник” і “Сила та відвага: історія українського захисника Анатолія Миколайовича Козового” учениці 9 класу КЗ “Телепинський ліцей Кам’янської міської ради Черкаської області”, Вероніка БРАЖНИК, Марія ШАБЛИСТА, науковий керівник Світлана ЮРИЛО, заступник директора з виховної роботи, присвятили захисникам-односельчанам, які нині боронять Україну від ворога.
Визвольна боротьба на теренах краю від козаччини до сьогодення були розкриті у темах “Кам’янка в історії Холодноярського повстання 1918–1922 років” Юрієм ЛЯШКОМ, завідувачем історичного музею заповідника, членом Національної спілки краєзнавців України та “Події Української революції на території Кам’янщини в 1918 році” Всеволодом РИНКОВИМ, учнем 11-Б класу Кам’янського ліцею №1, наукові керівники Марина ПОЛІЩУК, вчитель історії, вчитель вищої категорії, вчитель-методист завідуюча історичним музеєм ліцею №1, член Національної спілки краєзнавців України, Лідія РУБАНОВИЧ, вчитель історії, вчитель вищої категорії, вчитель-методист.
“Історія виникнення топоніму “Пушкінська” в назві природного географічного утворення – Пушкінська скеля у місті Кам’янка Черкаської області” з такою науковою розвідкою виступила Алла ЄФРЕМЦЕВА, науковий співробітник наукового відділу охорони пам’яток історії і культури заповідника, член Національної спілки краєзнавців України.
Видатні постаті за часів новітньої доби постали у цікавих повідомленнях “Михайло Моргуненко: повернення із забуття” Анатолія МОГИЛКИ, який подарував альбом заповіднику із малюнками художника, “Юрій Якимович Голобородько – народний “травматолог” із села Вербівки” Анастасії НЕСЕНЕНКО, учениці 9 класу Телепинського ліцею, наукові керівники Тетяна СЕРДЮК, в.о. директора КЗ «Телепинський ліцей Кам’янської міської ради Черкаської області», Олександр ШАМРАЙ, “Богдана Моца – яскрава особистість, спортсменка, волонтерка, майстриня” Яни РАДЕЦЬКОЇ, учениця 10-Б класу, Кам’янського закладу загальної середньої освіти №2 з поглибленим вивченням окремих предметів Кам’янської міської ради, науковий керівник Інна МАХНО, вчитель географії та історії, старший вчитель закладу.
Шість тем було представлено у секції “Свідки часу: історії музейних артефактів (колекцій) і родинних реліквій”. З цікавим ґрунтовним дослідженням “Колекція канделябрів із фондів Кам’янського державного історико-культурного заповідника” виступила Тетяна ДЖУЛАЙ, мистецтвознавець, науковий співробітник фондів заповідника.
Всі матеріали конференції будуть надруковані у науково-популярному збірнику “Джерело ХХІ.
Від організаторів та співорганізаторів конференці щиро дякуємо всім її учасникам. Уклінна вдячність захисникам нашої країни за можливість проводити патріотичні заходи з вірою в непереборний дух нашого народу і довгоочікувану перемогу.

Галина Таран, директор Кам’янського державного історико-культурного заповідника