Кам’янський заповідник

24 квітня минає 43 роки з часу таємного зникнення композитора і митця В.Івасюка. Через три тижні його тіло знайшли повішеним у лісі під Львовом. Нещодавно українське слідство винесло остаточний вирок – Івасюка вбили представники КДБ. Те, що і так було явним, стало дійсністю.

Володимира Івасюка, прекрасного композитора, автора та виконавця позбавили життя через те, що в часи радянської окупації він зміг довести своє творчістю, що українська пісня, не заважаючи на політику русифікації, має чи не найвищу популярність у межах СРСР та закордоном. Думаючи, що він співатиме осану партії та вождям, система дала можливість йому показати себе, але натомість, майстер показав себе лише у вирі української національної пісні. Цим Івасюк здобув славу на всі віки, адже його пісні не сходять із перших сходинок впізнаваності ось уже майже півстоліття. Через це його і вбили. Російська влада, чи імперська, чи совітська, чи рашистська в своїй україноненависницькій суті залишається незмінною. Сучасні події російського вторгнення в Україну це яскраво доводять.

Про життя і творчість Володимира Івасюка йшлося в ході тематичного заняття (автор – О.Мушта) для учнів старших класів Ребедайлівського ліцею. Під час заходу діти з педагогами також співали вічні хіти автора: “Червона рута” та “Я піду в далекі гори”.

Слава українцям, які своєї діяльністю у різних суспільних сферах наближали державність України та сприяли нашій самоідентифікації. Володимир Івасюк – в перших лавах цієї славетної когорти!

Слава Україні! Слава ЗСУ!