Експонат місяця – рукопис вірша Д.Кононенка “За Тясмином синіє далина”
Кононенко Данило Андрійович
( 1942 – 2015 )
Український поет, лірик, журналіст, заслужений діяч мистецтв Криму,
заслужений журналіст України.
Ім’я нашого видатного земляка добре знайоме кам’янчанам. Його вірші друкувалися в місцевій газеті «Трудова Слава», численні пісні, на музику В.Волкова часто звучали в концертних програмах у виконанні аматорських колективів, позивні місцевого радіо під звуки пісні «Вечори над Тясмином» пробуджували щодня мешканців Кам’янського району.
Народився Данило Андрійович 1 січня 1942 року в селі Ребедайлівка, в родині колгоспника. Ще під час навчання у школі брав участь у роботі літературного гуртка при редакції районної газети, а у 7 класі вже створив свій перший вірш «Вечори над Тясмином».
Доля склалася так, що більше сорока років поет мешкав у Сімферополі, працюючи на ниві української літератури. Д.Кононенко – один із організаторів Товариства української мови в Криму, багато років був головою Кримської організації Національної спілки письменників України, крім того був фундатором єдиної україномовної газети на теренах Криму «Кримська світлиця», де очолював відділ літератури й мистецтва.
Д. Кононенко ніколи не забував про свою рідну Наддніпрянщину… Кам’янку, с.Ребедайлівку. Поет з радістю ділився своїми матеріалами, надсилав свої книги, випуски газети «Кримська світлиця» до районної бібліотеки,переписувався з редакторами газет, а також надсилав матеріали і до нашого заповідника.
В доробку майстра 5 поетичних збірок, велика кількість перекладів, публіцистика, літературно-критичні статті. За актом № 10 від 14.08.2015 року дружиною поета, Ніною Миколаївною , був переданий рукописний варіант вірша Данила Кононенка «За Тясмином синіє далина», створений ним у травні 1980 року.
У творі автор відкриває нам світ душевних переживань, свою закоханість у красу рідних з дитинства краєвидів. Данило Андрійович пам’ятає своє коріння, в поетичних рядках відчувається співчуття і захопленість працею простого сільського трударя, хлібороба.
Будучи палким поборником української державності, письменник важко сприйняв зміни, що відбулися в Криму після 2014. «Як би там не було, який би паспорт мені не нав’язували, а я був і залишусь українцем…»
Переживання після анексії Криму призвели до тяжкої втрати – 15 січня 2015 року серце поета зупинилося. Але пам’ять про чудову людину, патріота жива. Про неї нагадують вірші юних поетів районної літстудії ім.Данила Кононенка, кращі поетичні твори відзначаються Всеукраїнською літературною премією його імені.
