Сьогодні – чергова річниця гіркої розлуки, безмежного жалю, світлої пам’яті. Йдуть у засвіти кращі… Вони стають нашою історією, героїчною пам’яттю для українців і вічним болем для рідних.
4 лютого минулого року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Парасковіївка Донецької області загинув житель міста Кам’янки Антонов Віктор Павлович, молодший сержант, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону 113-ї окремої бригади територіальної оборони.
Народився Віктор Павлович 30 вересня 1971року в селі Герасимівці Луганської області. Мав старшого брата. Одружився, в сім’ї народилося двоє хлопчиків. Багато років працював на будовах у Чехії, потім у місті Києві на цементному заводі. Згодом, в силу обставин, що склалися, переїхав на постійне місце проживання до міста Кам’янки, працював на асфальтовому заводі в селі Ребедайлівці. Перед повномасштабним вторгненням росії на територію нашої держави трудився на будовах міста Львова, звідки і був мобілізований до лав 125 Бригади ТРО ЗСУ у новосформований 219 батальйон.
Восени 2022 року отримав поранення. В листопаді-грудні проходив лікування в шпиталі міста Харкова. Після одужання був переведений до 113 Бригади ТРО та повернувся на фронт. Воював неподалік міста Бахмута Донецької області. 4 лютого мужній воїн загинув від кулі снайпера, доєднавшись до Небесного війська ЗСУ. Похований на Алеї Героїв Центрального кладовища м. Кам’янки
Вшануємо пам’ять справжнього героя, який вірою та правдою боровся з окупантами за нашу землю, за незалежність нашої держави, за життя та майбутнє кожного українці. Вічна шана та доземний уклін.
