Кам’янський заповідник

Нещодавно 7 лютого, незважаючи на часті тривоги, все ж таки поміж відбоями, відбувся круглий стіл «Нація. Націоналізм», зініційований членами клубу «Краєзнавець» та його керівником, учителем історії, вчителем-методистом Кам’янського ліцею № 1 Кам’янської міської ради, мудрим педагогом, фахівцем, залюбленим у свою справу Лідією Олексіївною Рубанович. В інтелектуальній суспільно-політичній дискусії взяли участь учні 10-Б (класний керівник Наталія Василівна Худієва), 10-А та 9-А класів.

З основними правилами ведення дискусії ознайомила всіх учасників дійства лідер клубу Тетяна Коваль (10-Б). А це: відкрите висловлювання своїх думок, повага до всіх точок зору, уміння слухати інших, не перебивати, не говорити занадто довго та занадто часто, говорити лише одній особі, дотримуватися позитивних ідей та стосунків, не критикувати себе та інших. Саме за такими правилами, в толерантній обстановці відбулася надзвичайно цікава, актуальна, співзвучна сьогоденню полеміка юного покоління.

Олександр Ревенко (10-Б) дав академічне визначення нації як етносоціальній спільноті, об’єднаній власною назвою, мовою, символами, історичною територією, географічним та етносоціальним походженням, спільною економікою і єдиними юридичними правами та обов’язками для всіх її членів,історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням ідентичності. В нації, – зауважив респондент, – є чотири основні характеристики – єдине суспільство, єдина територія, єдина історія, єдина доля. Щодо визначення націоналізму, то – це ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Учень зупинився на негативних і позитивних аспектах націоналізму. Зав’язалася полеміка. Кожен дискусант висловлював свою точку зору, наводив позитивні та негативні приклади ідеології націоналізму, демонструючи хороші знання з даної теми.

Надзвичайно хвилювала учасників круглого столу дискусія, яка виникла в суспільстві з приводу критики Іриною Фаріон військових, які спілкуються російською мовою, тон якій задала Надія Качур (10-Б). Емоційно відреагувала на дане питання Анна Карпів, батько якої воює на Сході та говорить російською мовою. Він надіслав донці послання-звернення, в якому запевняє, що відстоює національну незалежність України і обов’язково говоритиме державною мовою, а Ірину Фаріон запрошує до себе в окопи викладати мову. Неоднозначно і загострено сприйняла дискусію Марія Євтушенко, жителька Бахмута, російськомовна учасниця клубу, батько якої отримав тяжке поранення на Сході, захищаючи державний суверенітет волю і незалежність України. Дівчинку з родиною прихистила Кам’янська територіальна громада. Нині вона проживає в селі Грушківка, цікавиться історією краю, опановує ази української мови, вже досить непогано говорить і спілкується, але вважає, що потрібно поважати і мови національних меншин.

Гостя дискусії Валентина Миколаївна Ревенко, завідуюча фортепіанним відділом дитячої музичної школи, зі слізьми на очах розповіла про те, як війна ще в 2014 році відібрала в неї нерозлучну подругу-однокурсницю, з якою в юності навчалася в музичному училищі міста Дніпродзержинська (нині Торецьк) Донецької області. На запрошення приїхати у Кам’янку подалі від війни, подруга відповіла: «Нічого, ми ще трохи почекаємо і у нас буде своя республіка». Так і опинилися по-різні сторони барикад.

У дискусії, яка стверджує, що українці, – унікальна, незламна нація, взяли активну участь Наталія Рибалко, Всеволод Ринковий, Веніамін Плотніков, Марко Руденко (10-Б), Діана Ткаченко, Злата Кривенко (10-А) та інші.

Тон дискусії разом з Лідією Олексіївною задавала виконуюча обов’язки директора ліцею Марина Олександрівна Касян. Їхні знання, освіченість, активна громадянська позиція сприяли гарному, позитивному настрою дійства, спонукали юнь до відвертих, щирих висловлювань та відстоювання своєї точки зору.

На закінчення під акомпанеме́нт гітари Веніаміна Плотнікова всі учасники дискусії виконали марш українських січових стрільців «Ой, у лузі червона калина».

Галина Таран, директор Кам’янського державного історико-культурного заповідника