Кам’янський заповідник

Для дітей 5-го класу Кам’янського міського ліцею #1 проведено ознайомчий захід. Школярі познайомилися з життєвим і творчим шляхом нашого земляка, письменника Микити Шумила. Автор і ведуча заняття письменниця НСПУ, заступник директора заповідника Таміла Чупак.

Уродженець землі Черкаської, самого осердя України, Микита Михейович Шумило прожив велике і багато в чомусь типове для українського письменника життя, в якому Україна, з усіма її трагедіями і вирвами, посідала провідне місце.

Спочатку вчителював – по селах. Там здобув знання народного життя і мови народу. Тож пішов у літературу, в 1930-х одна за другою вийшли друком книжки його прози і публіцистики. Був членом літорганізації «Плуг». У Харкові жив у знаменитому будинку «Слово», звідки йшли не тільки у славу, а й у табори і розстріли… Можливо, що і на Шумила чекала подібна доля, але він захопився кіно і поїхав до Москви, вступив на сценарний факультету ВДІКу.

Коли почалася Друга світова війна, працював військовим кореспондентом. Був тяжко поранений, у голову, на Одері. Його порятував поет Микола Грибачов, витягнувши з поля бою, скривавленого, майже мертвого. По війні працював заступником головного редактора газети «Літературна Україна».

Микита Шумило працював багато – і як прозаїк, і як публіцист та перекладач. Як публіцист уславився статтями на захист української мови. Мова для нього була святинею. Передусім українська. Нею володів віртуозно, знав такі глибини… На рубежі 1950-1960-х багато хто зачитувався статтями Шумила «Любов до рідної мови» та «Могутня і чарівна». Це було сміливо і здорово написано. На жаль, ті статті актуальні й досі.

Коли народились, одне по одному, онуки, Оля й Андрій, Микита Михейович почав писати для них оповідання, які склали книжечки «Де ти, моя чаєчко?» та «Пам’ятливий горобчик».
Літератор, письменник в розумінні Микити Шумила мав бути оборонцем національно-культурних інтересів. Справжніх письменників цінував надзвичайно, про багатьох із них написав розкішні есе — про Юрія Яновського, Архипа Тесленка, Василя Стефаника… Із сучасних поетів найбільше любив і шанував Ліну Костенко, якій і присвятив один із найкращих своїх текстів.

Ми маємо пишатися своїми земляками та їхньою подвижницькою працею. Микита Шумило знаходиться в цій почесній когорті видатних діячів.

Дякуємо нашим воїнам за можливість проводити навчально-просвітницьку роботу й надалі. Слава Україні! Слава ЗСУ!!!